Новий маршрут пам'яті в Києві

У Києві, на території Лук'янівського історико-меморіального заповідника, запустили пам'ятний маршрут, що об'єднує могили восьми видатних українських художників ХІХ–ХХ століть.

Маршрут обладнано інформаційними стендами, а за QR-кодами доступні аудіогіди українською та англійською мовами. Акторка Римма Зюбіна озвучила українськомовну версію.

У маршрут пам'яті увійшли такі митці:

• Володимир Орловський (1842–1914) — живописець, що започаткував українську пейзажну школу.
• Микола Мурашко (1844–1909) — засновник Київської рисувальної школи, автор перших українських підручників з малювання.
• Сергій Світославський (1857–1931) — майстер пленерного живопису, відомий своєю увагою до світла та атмосфери.
• Микола Пимоненко (1862–1912) — художник-реаліст, видатний майстер жанрового живопису.
• Олександр Мурашко (1875–1919) — ключова постать української сецесії.
• Федір Кричевський (1879–1947) — художник і педагог, перший ректор Української академії мистецтв.
• Олександр Богомазов (1880–1930) — авангардист, один із перших теоретиків авангардного мистецтва.
• Віктор Пальмов (1888–1929) — авангардист, який розробив концепцію кольоропису.

Маршрут, аудіогіди та інформацію про художників можна знайти на сторінці "Невидима галерея" медіа The Ukrainians, команда якого реалізувала цей проект за підтримки ательє Lady Di Atelier. Партнерами проекту є Лук'янівський історико-меморіальний заповідник і Національний художній музей України. Ідею створила журналістка та документалістка Дарка Гірна.

Багато з цих митців були забуті або привласнені російською імперією, або стерті з пам'яті через радянські репресії. Ми прагнемо підкреслити, що ці художники, які внесли величезний вклад в українське і світове мистецтво, поховані саме на українській землі. Багато поховань видатних українців розпорошені по світу через дві світові війни. Також хочемо звернути увагу на стан поховань та їх відновлення, важливість формування українського пантеону, а також обговорити, чи готова Україна повернутися до європейського контексту пам'яті, де історичний цвинтар — це не лише місце скорботи, а й культурний простір», — зазначає Дарка Гірна.