Дружба та сила в документальному фільмі "Куба та Аляска"

Це не вигадка, а реальна історія двох українських парамедикинь, яка стала основою нового документального фільму.

12 серпня в кінотеатрі «Жовтень» у Києві відбувся допрем'єрний показ фільму «Куба та Аляска» — стрічки, яка розповідає про війну без сценаріїв і прикрас. Режисер Єгор Трояновський, військовослужбовець і документаліст, пропонує глядачеві заглянути у війну через об'єктиви натільних камер та GoPro, якими користуються самі героїні.

У центрі сюжету — дві подруги, парамедикині Юлія «Куба» Сідорова та Олександра «Аляска» Лисицька. Вони не акторки й не вигадані персонажі, а реальні жінки, які рятують поранених на фронті, часто ставлячи під загрозу власне життя.

Фільм не намагається романтизувати війну. Це вогнепальна правда, укладена в 80 хвилин живого документального матеріалу. Глядач бачить події зсередини: натільні камери, відео з телефонів, повідомлення з Telegram — все це створює ефект присутності, де стерта межа між глядачем і фронтом.

Режисер Трояновський познайомився з героїнями під час роботи військовим журналістом. Він не шукав фільм про війну, а хотів знайти історії, і знайшов її в «Кубі» й «Алясці». Їхня харизма, дружба та сила вразили так, що виникло бажання слідувати за ними. Так з'явився задум фільму.

Оператори не могли виїхати на бойові завдання через небезпеку, тому відео з фронту — це записи, зроблені самими героїнями. Сцени з мирного життя, творчості та побуту зняті професійною знімальною групою.

Трояновський створив фільм на контрастах: життя і смерть, гумор і трагізм, втрати й відновлення. Це не лише фільм про війну, а також про дружбу, мистецтво, людяність і силу, що підтримує навіть у найважчі часи.

Фільм «Куба та Аляска» — спільне виробництво України, Франції та Бельгії, вже отримав призи на Brussels International Film Festival.

Монтаж фільму заслуговує на окрему увагу: зібраний з різних форматів, він виглядає кінематографічно, зберігаючи емоційний заряд живого документального кадру.

Для Юлії «Куби» цей фільм — це не лише служба, а спосіб зберегти пам'ять про нареченого, який загинув на війні. Після допрем'єри глядачі не стримували сліз. Багато хто вважає фільм «обов'язковим до перегляду». Це не перебільшення.

«Це не просто фільм. Це правда про війну, про страх, про любов», — каже одна з глядачок. Сьогодні, 14 серпня, стрічка виходить у Всеукраїнський прокат.