Нова етап розвитку культури в Україні

Міністерство культури та стратегічних комунікацій (МКСК) оголосило про нову стратегію розвитку культури на період до 2025-2030 років, що передбачає автономізацію діяльності підпорядкованих установ. В рамках цієї стратегії планується підвищення стійкості культури як важливої суспільної системи.

Перша заступниця міністра культури Галина Григоренко розповіла про ключові моменти стратегії в ефірі Радіо Культура.

"Однією з наших стратегічних цілей є зміцнення стійкості культури як системи. Наша культурна інфраструктура, яка залишилася з часів Радянського Союзу, включає понад 30,000 установ. Ми повинні її модернізувати, оскільки вона залишається сильно регульованою, а істотні реформи за роки незалежності так і не відбулися", - зазначила Григоренко.

Вона також підкреслила, що культурні заклади стикаються з численними обмеженнями:

"Більшість нововведень або спроб змінити щось в культурній установі стикаються з реакцією контролюючих органів, які можуть накласти санкції... Тому немає жодного стимулу для змін".

Таким чином, одна з основних цілей міністерства полягає в "лібералізації діяльності культурного сектору", що припускає реформування системи державного управління і підтримки, з метою сприяння автономії різних культурних установ.

Для реалізації стратегії потрібні також інвестиції з приватних джерел, тому паралельно буде розроблено законодавство про меценатство в культурній сфері.

Про стратегію

Документ, ухвалений 28 березня, "Стратегія розвитку культури 2025-2030", є першим комплексним урядовим документом, що розглядає культуру як елемент національної безпеки та сталого розвитку України.

Галина Григоренко зазначила, що під час розробки стратегії МКСК провело численні конференції в різних містах України, таких як Харків, Одеса, Львів, Вінниця та Київ, а також організувало зустрічі з представниками громадського сектору та незалежних організацій.

У новій стратегії визначено чотири основні цілі:

• посилення людського капіталу через культурні практики;
• захист та збереження культурної спадщини;
• підвищення стійкості культури як суспільної системи;
• інтеграція української культури в глобальні культурні процеси.

Перший пункт стратегії стосується посилення людського капіталу, що означає, що культурні установи мають стати більш відкритими:

"Це означає, що наші культурні заклади повинні стати відкритими не лише як бібліотеки, а як простори для соціального взаємодії та розвитку громади. Музеї, наприклад, повинні активно працювати над локальною ідентичністю та історією, а також над спільним плануванням майбутнього, спираючись на минуле".

Крім того, ведеться робота над механізмами евакуації культурних цінностей з прифронтових територій та розвитком міжнародних зв’язків.