Нова угода ООН проти кіберзлочинності: виклики та загрози
У Ханої 65 країн уклали нову угоду ООН, що стосується протидії кіберзлочинності, яка передбачає обмін інформацією та екстрадицію підозрюваних. Документ наберете чинності після ратифікації 40 державами. Про це повідомляє Nikkei Asia.
Ця угода зобов'язує країни криміналізувати десять видів злочинів, включаючи хакінг та підробку даних, і надавати докази, такі як електронна переписка, на запит інших держав. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш зазначив, що підтримка цього підходу має на меті створення "глобальної колективної відповіді" на цифрові загрози.
Проте правозахисні організації та технологічні компанії висловлюють занепокоєння, що угода може слугувати інструментом для масового стеження. Представники Cybersecurity Tech Accord, що представляє IT-компанії, стверджують, що документ занадто абстрактний і дозволяє державам вимагати доступ до зашифрованих систем або зобов'язувати постачальників передавати дані користувачів без їхньої згоди.
Критичні зауваження також висловили Human Rights Watch, Electronic Frontier Foundation та інші 17 організацій. Вони підкреслюють, що угода дозволяє обмін персональними даними між державами без чітких обмежень і недостатніх гарантій захисту прав людини.
Управління Верховного комісара ООН з прав людини закликало уточнити положення щодо обшуків і вилучення цифрових даних, щоб уникнути переслідування за політичні погляди чи свободу слова.
Президент В'єтнаму Люонг Куонг під час підписання угоди охарактеризував боротьбу з кіберзлочинністю як "нову війну", що завдає світовій економіці трильйонних збитків. Угода також містить розділ про підтримку країн, що розвиваються, у зміцненні їхньої кібербезпеки.
Проте правозахисники критикують вибір В'єтнаму як країни-господаря, згадавши про переслідування активістів та блогерів. У спільній заяві вони зазначили, що під дію угоди можуть потрапити навіть мирні форми протесту або висловлення думок в Інтернеті.
